Панічна атака: симптоми і що робити під час нападу

Панічна атака — це раптовий напад сильного страху або дискомфорту, який стрімко наростає, зазвичай за кілька хвилин. Серце калатає, не вистачає повітря, паморочиться голова, з’являється відчуття, що зараз станеться щось жахливе. Багато хто в такий момент викликає швидку, бо думає про інфаркт. Нижче — панічна атака: симптоми, які трапляються найчастіше, що робити при панічній атаці просто зараз і коли потрібна допомога психіатра.

Що таке панічна атака

Панічна атака — це не слабкість характеру і не «просто нерви». Це гостра реакція організму, схожа на реакцію «бий або тікай», яка вмикається без реальної загрози. Сама по собі атака небезпечна для життя не є, хоча переживається вкрай важко. Окрема атака може трапитися в людини і без розладу — наприклад, на тлі сильного стресу, недосипання чи надмірної кількості кофеїну.

Про панічний розлад говорять тоді, коли напади повторюються несподівано, а після них людина щонайменше місяць постійно боїться нового нападу або змінює поведінку, щоб його уникнути (перестає їздити в транспорті, не виходить з дому сама тощо).

Симптоми панічної атаки

За сучасними класифікаціями, для панічної атаки характерні щонайменше чотири з перелічених проявів, що з’являються разом:

• прискорене серцебиття, відчуття «серце вискакує»;
• пітливість, озноб або приплив жару;
• тремтіння;
• відчуття нестачі повітря або задухи;
• відчуття, що щось застрягло в горлі;
• біль або тиск у грудях;
• нудота або дискомфорт у животі;
• запаморочення, відчуття нестійкості;
• оніміння чи поколювання в кінцівках;
• відчуття нереальності навколишнього або відстороненості від себе;
• страх втратити контроль або «збожеволіти»;
• страх смерті.

Пік вираженості настає зазвичай протягом кількох хвилин, а весь напад здебільшого минає в межах пів години. Після нього часто лишаються виснаженість і тривожне очікування повторення.

Що робити при панічній атаці: покроково

Ці поради допомагають пережити напад, але не замінюють лікування, якщо атаки повторюються.

1. Нагадайте собі: це напад паніки, він мине. Страшні відчуття справжні, але вони не є ознакою небезпечної хвороби. Спробуйте не боротися з нападом, а дати йому «пройти хвилею».
2. Зупиніться й сядьте. Якщо є змога, оберіть спокійніше місце. Тікати з приміщення не обов’язково — це може закріпити звичку уникання.
3. Сповільніть дихання. Вдихайте носом приблизно на 4 рахунки, видихайте повільно, довше за вдих. Не намагайтеся дихати глибоко й часто — це посилює запаморочення та оніміння.
4. Поверніться в «тут і зараз». Назвіть про себе п’ять речей, які бачите, чотири, яких можете торкнутися, три звуки навколо. Відчуйте стопами підлогу.
5. Дочекайтеся, поки відпустить. Не перевіряйте пульс щохвилини — це підтримує тривогу.

Якщо ви вперше в житті відчули біль у грудях, тяжку задуху чи втрату свідомості, викличте швидку допомогу: такі симптоми потребують очної оцінки, щоб виключити серцеві та інші причини. Те саме стосується випадків, коли напад супроводжується думками про те, що жити не варто чи завдати собі шкоди, — в такій ситуації негайно зверніться по допомогу: зателефонуйте на 103 або 112, чи до близьких, які можуть бути поруч.

Панічна атака чи серцевий напад: у чому різниця

Відрізнити їх лише за відчуттями складно, тому вперше такий стан завжди варто обстежити в лікаря: ЕКГ, аналізи, огляд терапевта чи кардіолога. Якщо серцеві та інші соматичні причини виключені, а напади повторюються без видимого приводу, підозрюють панічний розлад. Подібні прояви можуть давати також порушення роботи щитоподібної залози, прийом деяких речовин, зловживання кофеїном чи алкоголем, тому самодіагностика тут ненадійна.

Тест на панічні атаки: що означає результат

Орієнтовно оцінити, наскільки ваші переживання схожі на панічні атаки, допоможе опитувальник для виявлення панічних атак. Результат — від 0 до 15 балів:

Сума балів	Результат
0–3	Низький ризик панічних атак
4–7	Середній ризик панічних атак
8–11	Високий ризик панічних атак
12–15	Дуже високий ризик панічних атак

Тест — це скринінг, а не діагноз. Високий бал означає, що варто обговорити стан із лікарем. Щоб побачити ширшу картину тривоги, можна пройти й опитувальник GAD-7; як читати його результат, ми пояснювали в статті «Тест GAD-7 на тривожність: що означає ваш результат».

Як лікують панічний розлад

Панічний розлад добре піддається лікуванню. Основні підходи з доказовою базою — когнітивно-поведінкова терапія та, за показаннями, медикаментозне лікування, яке призначає лише лікар після огляду. Підбір препаратів і тривалість курсу визначаються індивідуально, самостійно починати, змінювати чи скасовувати ліки не можна. Детальніше про підходи до лікування тривожних розладів — на сторінці лікування тривоги. Якщо нав’язливі страхи чи думки виходять за межі паніки, корисно прочитати також про контрастні нав’язливості та ОКР.

Часті запитання

Чи можна померти від панічної атаки?

Сама панічна атака не є небезпечною для життя, хоча відчуття наче вмираєш дуже реальне. Проте за першого нападу варто пройти обстеження, щоб виключити інші причини.

Скільки триває панічна атака?

Пік зазвичай настає за кілька хвилин, а весь напад найчастіше минає приблизно за пів години. Відчуття виснаження може тривати довше.

Чи можна вилікувати панічні атаки назавжди?

Обіцяти повне зникнення не можна, але більшість людей за відповідного лікування суттєво зменшують частоту нападів або позбуваються їх, а страх перед ними слабшає.

Чи можна самостійно впоратися з панічними атаками?

Техніки дихання й заземлення допомагають під час нападу. Якщо атаки повторюються, обмежують життя або з’явився страх нових нападів, краще звернутися до лікаря.

Коли звернутися до психіатра

Зверніться до фахівця, якщо напади повторюються, ви постійно боїтеся наступного або почали уникати місць і ситуацій, якщо тривога заважає роботі, навчанню чи стосункам, або якщо поруч із панікою є пригнічений настрій чи проблеми зі сном. За думок про самогубство чи самоушкодження шукайте допомогу негайно.

Записатися на онлайн-консультацію психіатра можна в Центрі ментального здоров’я — з понеділка по суботу, з 8:00 до 22:00.

Стаття має суто інформаційний характер і не є медичною порадою, діагнозом чи призначенням лікування. Вона не відображає позицію чи думку будь-якої конкретної особи. З питань власного здоров’я зверніться до лікаря.